Освітні програми

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Дмитрівської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів

Києво-Святошинської районної

державної адміністрації

Київської області

2020

ЗМІСТ

І. Пояснювальна записка

Обґрунтування необхідності розроблення освітньої програми
    Освіта сьогодні покликана займатись особливим духовним творенням — готувати нову людину - громадянина України, якому притаманні такі риси, як національна самоповага і патріотизм, гуманність і добропорядність, компетентність і волелюбність, який високо цінує ідеали демократії, свободи, справедливості.

    Аналіз організації освітнього процесу в закладі та усвідомлення проблем розвитку загальної середньої освіти в Україні на сучасному етапі викликали необхідність розробити освітню програму закладу з метою реалізації місії: створення умов для формування компетентної особистості, творчої самореалізації молоді, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися впродовж життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти.

    Щоб відповідати високим стандартам і вимогам нової епохи, сучасній людині необхідні знання в широкому спектрі галузей, вона повинна вміти засвоювати ці знання, оволодіваючи новими способами  та видами діяльності. Сучасна школа має створювати умови для саморозвитку, самоствердження, самореалізації особистості. Умови, за яких дитина може проявити не лише інтелек­туальну компетентність, але й компетент­ність соціальну.

Загальна характеристика закладу освіти

      Дмитрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (далі – заклад) є правонаступником Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №141163 від 07.02.2003 р.).       

Заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», указом Президента України  «Про стратегію національно-патріотичного виховання», Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 21.02.2018 року № 87 (1 – 3 класах), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 20.04.2011 року № 462 (у 4 класах), Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 23.11. 2011 року №1392,  постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, іншими законодавчими актами України, наказами Міністерства освіти і науки України, департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, відділу освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

      Заклад заснований на комунальній формі власності.

Юридична адреса закладу: 08112, Київська область, Києво-Святошинський район, село Дмитрівка, вулиця Лісна, 42.

    Головними завданнями закладу є:

• забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту, виховання громадянина України;
• формування компетентної особистості, здатної застосувати набуті знання в професійній діяльності та приватному житті;
• виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів та націй;
• формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;
• виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
• розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
• реалізація прав учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
• виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;
• створення умов для оволодіння системою знань про природу, людину і суспільство.

      Заклад несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

• безпечні умови освітньої діяльності; 
•  дотримання Державних стандартів освіти.

 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Освітня програма Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (далі – Освітня програма закладу) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанов Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (для 1 - 

3 -х класів), від 20 квітня 2011 р. № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (для 4-х класів) та  від 23 листопада 2011 р. № 1392 (для 5-9-х класів, 10-11-х класів) «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (Наказ МОН від 08.10. 2019 №1272) для 1-2-х класів,  Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (Наказ МОН від 08.10. 2019 №1273) для 3-х класів, Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України  від 20 квітня 2018 р. № 407 (для 4-х класів), Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України  від 20 квітня 2018 р. №405 (5для 5-9-х класів), Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України  від 20 квітня 2018 р. №408 (для 10-11-х класів).

 Освітня програма визначає:

- рівні освіти;

- загальний обсяг навчального навантаження, розподіл на тиждень, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;

- очікувані результати навчання здобувачів освіти;

- форми організації освітнього процесу;

- вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти;

- освітні галузі та навчальні програми;

- опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів здобувачів освіти.

      Освітня програма та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу.

ІІІ. РІВНІ ОСВІТИ

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли: 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці, фіксується учителем у свідоцтві досягнень.

Базова середня освіта окреслює підходи до планування й організації Закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Повна загальна середня освіта – старша школа (10-11 класи) – забезпечує формування в учнів цілісної картини світу, наскрізних вмінь та компетентностей, які учні зможуть застосувати у своїй професійній діяльності та приватному житті. Навчання у старшій школі є профільним.

IV. ФОРМИ ЗДОБУТТЯ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 У ЗАКЛАДІ

            Форми здобуття освіти перелічені у ст. 9 Закону України «Про освіту».

Основними формами здобуття освіти є:

•  інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
•  індивідуальна (екстернатна,  сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці.

         Порядок здобуття загальної середньої освіти за інституційною формою, що організовується у закладах загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів та інших закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні освіти (далі – заклади освіти) окреслено у Положенні про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти.(наказ МОН України від 23.04.2019   № 536 «Про затвердження  Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти».)

         Права та обов’язки учасників освітнього процесу при організації навчання за інституційною формою визначаються законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та іншими нормативно-правовими актами у сфері загальної середньої освіти.

         Організація здобуття освіти за інституційною формою здійснюється відповідно до освітньої програми закладу освіти.

Результати навчання осіб, які здобувають освіту за інституційною формою, мають відповідати вимогам відповідних державних стандартів загальної середньої освіти.

         Державна підсумкова  атестація  та звільнення від неї осіб, що здобувають освіту за інституційною формою, здійснюються відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого Міністерством освіти і науки України.

         Організація здобуття загальної середньої освіти  відбувається за денною формою, яка є основною формою здобуття повної загальної середньої освіти відповідного рівня.

           Індивідуальна форма навчання в закладі організована відповідно до наказу МОН України від 10.07.2019 р. № 955 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8».  

           До здобувачів початкової освіти, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року N 87, застосовується формувальне, завершальне (підсумкове) оцінювання.  Засоби оцінювання визначає педагогічний працівник з урахуванням змісту індивідуального навчального плану здобувача освіти. Результати оцінювання та рекомендації батькам щодо організації подальшого навчання зазначаються у свідоцтві досягнень, що видається відповідно до Порядку переведення учнів закладу до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14 липня 2015 року N 762, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 року за N 924/27369.

           Індивідуальна форма навчання відповідно до нових нормативних документів Міністерства освіти і науки України організовується за формою педагогічного патронажу, який передбачає:

• надання освітніх послуг відповідно до потреб дитини та у формі, яка найбільш відповідає стану дитини та її індивідуальним можливостям;
• забезпечення освітнього процесу необхідними засобами навчання з урахуванням індивідуальних потреб здобувача освіти;
• можливість періодичного залучення здобувача освіти до учнівського колективу з метою соціалізації (у межах загальношкільних освітніх заходів);
• взаємодію педагогічних працівників із закладами охорони здоров’я, закладами соціального захисту дітей, інклюзивно-ресурсними центрами.

              Для зарахування (переведення) на педагогічний патронаж здобувачів освіти до заяви додається документ, що підтверджує відповідні обставини.

V. ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, що має місце і в Україні, та необхідністю введення карантинних заходів задля запобігання поширенню вірусних хвороб, під час планування організаційних заходів, що забезпечують освітній процес, у тому числі і під час календарно-тематичного планування з предметів важливо врахувати можливість організації освітнього процесу в межах навчального року в умовах карантину. Для організації дистанційного навчання в цей період слід користуватися методичними рекомендаціями, поданими у листах МОН від 23.03.2020 № 1/9-173; від 16.04.2020 № 1/9-213; методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі» (авт. А. Лотоцька, А. Пасічник), розробленими за підтримки МОН (https://cutt.ly/MynTayc) При організації освітнього процесу в карантинних умовах має забезпечуватись:

- соціальне дистанціювання;

- мінімізація переміщення здобувачів освіти та комунікація між ними в межах закладу освіти;

- дотримання нормативів наповнюваності класів та інших вимог законодавства про освіту.

Школа може організувати дистанційне навчання за допомогою: поєднання онлайн-занять через Zoom, Skype, Instagram, Google, Hangouts; заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою; використання безкоштовних вебсерверів та платформ, наприклад, Google, Classroom, Moodle, Microsoft Teams.

В освітньому процесі початкової школи використовувати цифрові платформи, які дають змогу реалізовувати авторські методичні задуми, створювати навчальні курси, гнучко розподіляючи контент між онлайн- та офлайн-частинами, диференціювати навчальні завдання, проводити онлайн уроки, оперативно надавати зворотний зв’язок, відстежувати навчальний поступ кожного учня, створювати та наповнювати портфоліо.

Надзвичайно важливим є чітка система організації навчання в школі з самостійним опрацюванням матеріалу (розклад, критерії оцінювання, узгодження кількості контрольних робіт (не більше 3 на тиждень), врахування 6 вікових особливостей щодо виконання домашніх завдань). Домашні завдання мають бути посильними для самостійного виконання дітьми (мати чіткі поради та інструкції).

Важливо продовжити навчання педагогів у напрямі опанування інформаційними технологіями та їх ефективного використання в роботі. В умовах нового формату освітньої діяльності в Україні  вчителям закладів загальної середньої освіти вдосконалювати також цифрові компетентності, які активізують пізнавальний інтерес учнів до використання додаткових навчальних матеріалів, розміщених на освітніх електронних ресурсах.

  Актуальною формою навчання є також розміщення записів відео уроків з різних навчальних предметів, презентацій, відео конференцій, інформування учнів та батьків про освітні ресурси, що сприятиме кращому засвоєнню знань учнів із різними рівнями підготовки. Важливо, щоб в учнів були чіткі інструкції до завдань, які необхідно виконати, та був вільний доступ до навчальних матеріалів.

Задля забезпечення якісного виконання освітніх програм в умовах очного та дистанційного навчання, під час календарно-тематичного планування у навчальних програмах і календарно-тематичних планах виділити ключові теми, на яких ґрунтується подальше опрацювання програмового матеріалу. Це дозволить без порушення системи програмових вимог ущільнювати, оптимізувати вивчення предмета, концентрувати увагу на відпрацюванні позицій, що мають забезпечити якісну самостійну роботу учнів в умовах дистанційного навчання.

Під час вибору на початку навчального року навчально-методичного комплексу для вивчення предмета передбачити можливості використання засобів та інструментарію дистанційного навчання в умовах очного навчання. Важливим є формування у здобувачів освіти уміння вчитися з використанням ІТ, а в учителів – уміння забезпечувати цей процес має стати пріоритетним освітнім завданням закладів освіти у 2020/2021 навчальному році. У зв’язку з вище окресленим робота закладу освіти в умовах очного і дистанційного навчання зумовлює необхідність підвищення кваліфікації педагогічних працівників із зазначених питань.

Зміни в змісті науково-методичної роботи в закладах освіти мають відображати і питання теорії та практики впровадження концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». У цій роботі слід  використовувати видані за кошти державного бюджету навчально-методичні посібники для педагогічних працівників, що  висвітлюють загально дидактичні питання та питання методик навчання у Новій українській школі.

Організація освітнього процесу і в умовах очного, і в умовах дистанційного навчання не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти. Режим роботи закладу загальної середньої освіти визначений закладом освіти самостійно на основі відповідних нормативно-правових актів.

Задля дотримання безпечних умов перебування учасників освітнього процесу у закладі освіти  керуємось нормативними документами Міністерства охорони здоров’я України, місцевих органів влади щодо здійснення протиепідемічних заходів.

VI СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО РОКУ ТА РЕЖИМ РОБОТИ

Заклад працює в двозмінному режимі, оптимально поєднуючи усі сфери освітньої діяльності учнів.

Режим роботи закладу регламентується єдиним розкладом навчальних занять відповідно до вимог ДсанПіН 5.5.2.008-01.

    Навчальні заняття розпочинаються о 08:00.

Учні 3-х класів розпочинають заняття о 12:30.

     Навчальні заняття організовуються за семестровою системою.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули.

     Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» навчальний рік розпочинається  1 вересня святом - День знань - і закінчується не пізніше 1 липня.

    Навчальні заняття організувати за семестровою системою:

І семестр – з 01.09 по 25.12.2020 року,

ІІ семестр – з 11.01  по 28.05.2021 року.

    Тривалість канікул  протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів. Канікули провести в такі терміни:

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні з 26 жовтня  по 01 листопада 2020 року,

зимові з 25 грудня 2020 року по 10 січня 2021 року,

весняні з 22 березня по 28 березня 2021 року.

    Заклад загальної середньої освіти за погодженням з відділом освіти може самостійно прийняти рішення про структуру навчального року та строки проведення канікул.

    Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію терміни проведення  ДПА затверджуються Міністерством освіти і науки України  додатково.

    Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки від 07.12.2018  № 1369 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019р. за № 8/32979 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 221 від 18.02.2019 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації», учні 4, 9 та 11 класів (у формі ЗНО) складають державну підсумкову атестацію.

VII.  ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ

ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ

Початкова освіта здобувається відповідно до Закону України «Про освіту», як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

VIІI. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу закладу складає 805 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-го класів складає 2695 годин/навчальний рік: для 2-го класу – 875 годин/навчальний рік, для 3-го класу – 910 годин/навчальний рік, для 4-го класу – 910 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-го класів складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-го класу – 1050 годин/навчальний рік, для 6-го класу – 1155 годин/навчальний рік, для 7-го класу – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-го класу – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-го класу – 1260 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження учнів для учнів для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.

    Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані.

    Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

IX. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Зміст Освітньої програми закладу має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі наскрізні вміння: уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Освітньої програми Закладу використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

X. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ

ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-х – формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню, у 4-х – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів освіти  у 1-3 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню (Положення про внутрішню  систему забезпечення якості освіти у Дмитрівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області п.3 «Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти»). 

          Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними Освітньою програмою закладу (лист МОН від 18.05.2018 №22 «Свідоцтво досягнень від 21.05.2018 №22.-1255)

Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 19 серпня 2016 р. №1009.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 3 класу відбувається вербально за рівнями: високий, достатній, середній, початковий. До журналу записуються лише результати завершального ( підсумкового) оцінювання за кожен семестр та за рік. Результати навчання зазначаються на відповідних сторінках навчальних предметів, використовуючи позначення: П – початковий рівень, С – середній рівень, Д – достатній рівень, В – високий рівень.

Навчальні досягнення здобувачів освіти  у 4 класах підлягають оцінюванню відповідно до п.3 «Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти» Положення про внутрішню  систему забезпечення якості освіти у Дмитрівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області. 

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу та якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів.  

Критерії   базової та повної загальної середньої освіти реалізуються   в  нормах  чотирьох  рівнів досягнень: початковий,  середній,  достатній,  високий, затверджені наказом Міністерства освіти і науки від 13 квітня 2011 р.  № 329, зареєстрованого в Міністерстві  юстиції України 11 травня 2011 р. за № 566/19304. (9 класи – свідоцтво про базову середню освіту, 11 класи – свідоцтва про повну загальну середню освіту).

    Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

· контролююча ‑ визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

· навчальна ‑ сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

· діагностико-коригувальна ‑ з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

· стимулювально-мотиваційна ‑ формує позитивні мотиви навчання;

· виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

 При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають враховуватися:

· характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

· якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

· сформованість загально навчальних та предметних умінь і навичок;

· рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

· досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

· самостійність оцінних суджень.

   Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну.

1. Повнота знань ‑ кількість знань, визначених навчальною програмою.

2. Глибина знань ‑ усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань.

3. Гнучкість знань ‑ уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

4. Системність знань ‑ усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

5. Міцність знань ‑ тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

 Знання є складовою умінь учнів діяти.

Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Навички – дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання у навчальній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

    Вони визначаються за такими характеристиками:

1. Перший рівень ‑ початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
2. Другий рівень ‑ середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
3. Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.
4. Четвертий рівень ‑ високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
5. Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця).
6. Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

    Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

   Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

   Поточне оцінювання ‑ це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

    Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

     Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

    Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об'єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

    Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

    Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

     Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

· усунення безсистемності в оцінюванні;

· підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

· індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

· систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

· концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

    Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів, при цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

    Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

    Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

    Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скориговіаних семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставленні річної оцінки мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення, складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання.

    Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2.  Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 № 496.  Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за № 924/27369, річне оцінювання може коригуватись. 

    Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль «За високі досягнення в навчанні» та срібну медаль «За досягнення в навчанні», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 №186 та погоджено, зареєстрованого у  Міністерстві юстиції України від 02.04.08 за №279/14970, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

    Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого навчання враховуються не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно-дослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях.

ХI. НАВЧАННЯ ЗА НАСКРІЗНИМИ ЛІНІЯМИ

Навчання за наскрізними лініями реалізується через

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються міжпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;
• роботу в проектах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізні лінії реалізуються через предмети:

XII. ФОРМИ ТА МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

    Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

- формування компетентностей;

- розвитку компетентностей;

- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

- корекції основних компетентностей;

- комбінований урок.

    Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

    Методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

    Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

XIІI. ОСВІТНІ ГАЛУЗІ ТА НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

Освітню програму Закладу укладено за такими освітніми галузями:

Для учнів закладу загальної середньої освіти І ступеня:

          Мовно-літературна

          Математична

          Природнича, громадянська, історична, соціальна та   здоров’язбережувальна

         Технологічна та інформатична

         Мистецька

         Фізкультурна

Для учнів закладу загальної середньої освіти ІІ та III ступеня

Мови і літератури

Суспільствознавство

Естетична культура

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Перелік навчальних програм

для учнів закладу загальної середньої освіти І ступеня, 1-4 класи

 (затверджені наказом МОН від 20.04.2018 № 407,

(затверджені наказом МОН від 08.10.2019 №1272,

затверджені наказом МОН від 08.10.2019 №1273)

Перелік навчальних програм

для учнів закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня, 5-9 класи

Інваріантна складова

Перелік навчальних програм

для учнів закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня

10 – 11 класи

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

XIV. ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ

ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Система внутрішнього забезпечення якості освіти Закладу реалізується відповідно до Положення про внутрішню  систему забезпечення якості освіти у  Дмитрівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів,  розробленого відповідно до вимог Закону України «Про освіту», затвердженого наказом директора від 30.12.2019 року № 03.

Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

• стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності (положення закладу, затвержено наказом директора від 30.12.2019 року № 03);
• оприлюднені критерії, параметри і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• оприлюднені критерії, параметри і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, параметри і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом;
• створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
• інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу.

ХV. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Дмитрівської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів

Києво – Святошинської районної державної адміністрації

Київської області

з українською мовою навчання

на 2020/2021 навчальний рік

Пояснювальна записка

І. Загальні засади

Мова навчання – українська.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про освіту».

Навчальний план зорієнтований на роботу закладу загальної середньої освіти  за 5-денним навчальним тижнем.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учениць. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань закладу. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я».       Змістове наповнення предмета «Фізична культура» вчитель формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учениць, їх інтересів, матеріально-технічної бази закладу.

Початкова освіта

Навчальний план для 1 – 2 -х класів закладу загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1272, на основі Освітньої програми Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, схваленої рішенням педагогічної ради (протокол № 01 від 28.08.2020) та затвердженої наказом директора від № 138 від  28.08.2020 року.

Відповідно до Конвенції ООН «Про права дитини», Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 872 «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» у закладі освіти продовжують функціонувати інклюзивні   3 – Б та 3-В класи.

При визначенні гранично допустимого навантаження учня враховано санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 класі – 35 хвилин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2011

 № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження  на учня.

Навчальний план закладу І ступеня (1 – 2  класи) включає інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову, в якій передбачено індивідуальні та групові заняття (1 год).

Навчальний план для 3 класу закладу загальної середньої освіти  розроблений відповідно до  Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1273, на основі Освітньої програми Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, схваленої рішенням педагогічної ради (протокол № 01 від 28.08.2020) та затвердженої наказом директора від № 138 від  28.08.2020 року.

Навчальний план закладу освіти  І ступеня (3  клас)  включає інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову, в якій передбачено індивідуальні та групові заняття (1 год).

Навчальний план для 4 класу закладу загальної середньої освіти  розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від  20.04.2018 № 407 (таблиця 1),  Освітньої програми Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, схваленої рішенням педагогічної ради (протокол № 09 від 31.08.2018 року) та затвердженої наказом директора від  31.08.2018  № 137, наказ від 02.09.2019  № 168 «Про  затвердження рішення педагогічної ради від 30.08.2019» протокол  № 09   (зі змінами), протокол № 01 від 28.08.2020) та затвердженої наказом директора від № 138 від  28.08.2020 року (зі змінами) .

    При визначенні гранично допустимого навантаження на  учня враховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-4 класах – 40 хвилин.

Навчальний план закладу освіти  І ступеня (4 клас)  включає інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на збільшення кількості годин на вивчення предметів «Українська мова» та «Літературне читання» інваріантної складової (4 клас –  по 0,5 год.) та на проведення індивідуальних занять та групових консультацій – 4-А, 4-Б.

Розподіл годин на вивчення теми навчальної програми предметів «Українська мова» та «Літературне читання» здійснюється вчителем самостійно.

Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета. Проведення індивідуальних та  групових занять – на окремій сторінці класного журналу.

Навчальний план для 5 – 9-х класів закладу розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 (5-Б, 5-В, 7-А, 7-Б класи – таблиця 1; 5-А, 6-А, 6-Б, 6-В, 8-А, 8-Б,  9-А, 9-Б, класи – таблиця 12), Освітньої програми Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, схваленої рішенням педагогічної ради (протокол №09  від 31.08.2018 ) та затвердженої наказом директора  31.08.2018 протокол №137, Наказ від 02.09.2019  № 168 «Про  затвердження рішення педагогічної ради від 30.08.2019» протокол  № 09  (зі змінами), (протокол № 01 від 28.08.2020) та затвердженої наказом директора від № 138 від  28.08.2020 року (зі змінами).

При визначенні гранично допустимого навантаження на учня враховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 5 – 11-х класах – 45 хвилин.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладу загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5 класу – 1050 годин/навчальний рік, для 6 класу – 1155 годин/навчальний рік, для 7 класу – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8 класу – 1207,5 годин/ навчальний рік, для 9 класу – 1260 годин/ навчальний рік.

Відповідно до  постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження на учня.

Профільна середня освіта

    Навчальний план для 10 класу (профіль – українська філологія), 11 класу (профіль –  українська філологія)  закладу розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408  (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464) для 10  та 11 класів – таблиця 2), Освітньої програми Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, схваленої рішенням педагогічної ради (від 31.08.2018 року протокол № 09) та затвердженої наказом директора від 31.08.2018 року № 137, Наказ від 02.09.2019  № 168 «Про  затвердження рішення педагогічної ради від 30.08.2019» протокол  № 09  (зі змінами) (протокол № 01 від 28.08.2020) та затвердженої наказом директора від № 138 від  28.08.2020 року (зі змінами).

ІІ. Порядок вивчення окремих навчальних предметів

Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів,  рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу, навчальний час, передбачений на варіативну складову, використаний на підсилення предметів інваріантної складової та проведення індивідуальних та групових занять.

Варіативна складова навчального плану використана на:

• підсилення предметів інваріантної складової:
• українська мова – 5 – 11 класи, 
• українська література – 10 та 11 класи;
• англійська мова  5 – 6, 8 – 9  класи;
• історія України – 8-А, 8-Б, 10 класи,
• математика 5-А, 5-Б, 5-В класи;
•  біологія – 10,11 класи;
•  зарубіжна література 10  клас;
• хімія – 10 клас.

факультативи:

-Психологія спілкування– 5-Б, 6-А, 6-Б, 6-В, 7-А клас, 

- Російська мова – 5-В, 7-Б класи,

- Основи комп’ютерної графіки – 6-Б, 6-В класи,

- Цікава хімія – 7-А, 7-Б класи;

- Хімія в побуті  – 8-А, 8-Б класи;

• Факультативні курси:
• Математика. Готуємось до ЗНО. – 10, 11 класи;
• Біологія – 10 клас;
• Географія – 11 класи;
• Моя громадянська свідомість. Запобігання корупції– 11 клас;
• Англійська мова – 11 клас.

     Гранична наповнюваність класів та поділ  на групи при вивченні окремих  предметів інваріантної складової навчального плану здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002  № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) комплектуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах».

Для недопущення перевантаження учнів враховано їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради протокол № 01 від 28.08.2020 при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів музичного мистецтва, фізичної культури, образотворчого мистецтва у закладах позашкільної освіти.

ІІІ. Структура навчального року та режим роботи закладу освіти

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2020/2021 навчальний рік розпочинається 1 вересня -  і закінчується не пізніше 1 липня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою в 5 – денному режимі:

І семестр – з 01.09 по 25.12.2020 року,

ІІ семестр – з 11.01  по 28.05.2021 року.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні з 26 жовтня  по 01 листопада 2020 року,

зимові з 25 грудня 2020 року по 10 січня 2021 року,

весняні з 22 березня по 28 березня 2021 року.

Навчальні заняття в закладі освіти починаються о 8 годині 00 хвилин

для учнів І зміни: 1-А, 1-Б, 1-В, 2-А, 2-Б, 4-А, 4-Б, 5-А, 5-Б, 5-В,  6-А, 6-Б,

6-В, 7-А, 7-Б, 8-А, 8-Б, 9-А, 9-Б,  10, 11 класів. Закінчення занять І зміни о 15:50 годині.

Навчальні заняття в закладі освіти починаються о 12 годині 35 хвилин

для учнів 3-А, 3-Б, 3-В, 3-Г  класів. Закінчення занять ІІ зміни о 16:40 годині.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ

на 2020/2021 навчальний рік 1  - 2  класи

(наказ Міністерства освіти і науки України   від 08.10. 2019 №1272)

Директор                                                                                  Х.Д. Сідакова

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ

на 2020/2021 навчальний рік 3-ті  класи

(наказ Міністерства освіти і науки України    від 08.10. 2019 №1273)

Директор                                                                                  Х.Д. Сідакова

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

 З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ

 на 2020/2021 навчальний рік 

(наказ Міністерства освіти і науки України  від 20.04.2018 № 407)