Рекомендовано МОН України

Інформація в межах проведення просвітницько-профілактичних заходів 

з учасниками освітнього процесу щодо медіаграмотності, 

медіазахисту та цифрової гігієни (Кібер-безпека);

БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ

Матеріали та ресурси для здобувачів освіти, батьків та педагогів

Навчально-методичні ресурси 

• Навчально-методичний посібник «Обачність. Пильність. Захист. Ввічливість. Сміливість»

Посібник містить плани уроків призначені для учнів та учениць початкової школи та зосереджені на ключових принципах мережевого етикету й безпеки. Заняття запропоновані у п‘яти темах: обачність в Інтернеті, пильність в Інтернеті, захист в Інтернеті, доброзичливість в Інтернеті, сміливість в Інтернеті.

• Посібник Клан Кліц-Клац. Виховання дітей в цифрову еру

Посібник для батьків у доступній формі містить необхідну інформацію та поради, які будуть корисні батькам для сприяння позитивному використанню дітьми цифрових технологій.

• Робочий зошит для підлітків the Web We Want (Інтернет, який ми хочемо)

Посібник створений молодими людьми для молоді, спрямований на вивчення прав та обов’язків в Інтернеті та заохочення до роздумів про поведінку в Інтернеті.

Запропоновані 18 завдань допоможуть підліткам перевірити свої навички, дізнатися більше про свої права в онлайн-світі.

Переклад та адаптацію посібника для підлітків the Web We Want (Інтернет, який ми хочемо) ініціював Центр кращого Інтернету в рамках Меморандуму з EUN. Переклад посібника українською мовою здійснено Координатором проектів ОБСЄ в Україні у межах проекту «Удосконалення юридичної освіти і освіти з прав людини», що впроваджується спільно з Міністерством освіти і науки України.

• Посібникдля вчителів the Web We Want (Інтернет, який ми хочемо).

 Посібник містить плани уроків, що пропонують ідеї та заходи, щоб заохотити молодь розвивати навички творчого та критичного мислення, необхідні для повноцінного життя в світі.

Переклад та адаптацію посібника для вчителів the Web We Want (Інтернет, який ми хочемо) ініціював Центр кращого Інтернету в рамках Меморандуму з EUN. Переклад посібника українською мовою здійснено Координатором проектів ОБСЄ в Україні у межах проекту «Удосконалення юридичної освіти і освіти з прав людини», що впроваджується спільно з Міністерством освіти і науки України.

• Методичні рекомендаціїдо використання в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти навчально-методичного посібника та робочого зошита „Інтернет, який ми хочемоˮ (the Web We Want).

Рекомендації містять практичні пропозиції для інтегрування занять, представлених у навчально-методичному посібнику та завдань у робочому зошиті „Інтернет, який ми хочемоˮ (Тhe Web We Want) в навчальні програми з предметів в закладах освіти України.

• Керівництво із соціально-педагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в Інтернеті

Посібник містить теоретичні питання безпечної поведінки в Інтернеті, опис занять та 8 тренінгових вправ із розвитку базових компетенцій безпечної поведінки підлітків в Інтернеті, плани заходів для педагогів та батьків.

Посібник схвалений для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією з інформатизації закладів освіти Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (Лист ДНУ „Інститут модернізації змісту освіти” №21.1/12-Г-761 від 09.11.2017).

• Посібник з протидії мови ненависті «Закладинки»

Посібник містить 24 приклади вправ з теми протидії мові ненависті онлайн через навчання з прав людини. У вправах розкриваються теми мови ненависті онлайн, прав людини в Інтернеті, свободи вираження поглядів, приватного життя і безпеки, інтернет-грамотності, демократії та участі.

• Онлайн-курс “Права людини в освітньому просторі”

Третій модуль курсу розкриває тему «Права людини та Інтернет»: еволюція концепції прав людини у цифрову еру, результати моніторингу сайтів закладів освіти в Україні (2018). Дає можливість дослідити власний сайт закладу освіти чи сторінку закладу освіти щодо дотримання прав дитини онлайн, дізнатись більше про законодавство та міжнародні ініціативи щодо безпеки дітей в онлайновому просторі.

• Методичні рекомендації щодо організації роботи сайту закладу освіти (із фокусом на повагу прав людини в онлайновому просторі)

Ресурси про День безпечного Інтернету:

• Офіційний сайт Дня безпечного Інтернету (англійською мовою): www.saferinternetday.org

• Сторінка «День безпечного Інтернету в Україні» у Фейсбуці: https://www.facebook.com/UkraineSID

• Сайт Центру кращого Інтернету: https://betterinternetcentre.org

___________________________________________________________________________

Посилання:

https://imzo.gov.ua/diyalnist/bezpeka-v-interneti/ 

Безпека дітей в інтернеті

Зараз в Україні майже 22 млн користувачів інтернету, питання безпеки в мережі більш ніж актуальне. Неправдива, неповна, невчасна інформація може нанести шкоду. Особливо вразливі у цьому контексті діти. Вони можуть не знати, яку інформацію можна викладати в мережу, а яку не варто.

Інколи школярі не можуть правильно зреагувати на матеріали з мережі з різних причин. Робота у цьому напрямку для вчителів та батьків дуже важлива. Безконтрольний доступ до інтернету може мати негативні наслідки для дитини.

Діти дошкільного віку найчастіше використовують Інтернет для перегляду відео чи для онлайн-гри. Вони можуть це зробити за допомогою комп’ютерів, мобільних телефонів, планшетів, телевізорів та інших пристроїв. Звичайно, що і для дітей дошкільного віку існують свої небезпеки в Інтернеті, хоча їх і не так багато, як для старших дітей. Це пояснюється тим, що молодші діти найчастіше використовують гаджет та Інтернет у присутності когось з дорослих. Частим питанням є те - скільки дитині можна бути перед екраном. Педіатри не рекомендують дорослим дозволяти дітям від 2 до 5 років знаходитись понад годину в день перед екраном. Після 6 років рекомендовано дорослим налаштовувати екранний час так, щоб він не перевищував півтори години на день. Варто переконатись, що домовленості з дитиною не впливають негативно на фізичну активність або сон дитини. Важливо пам’ятати, що існує вплив гаджетів та Інтернету на розвиток дитини, особливо у ситуаціях, коли час перед екраном ненормований. Відомо, що діти найкраще вивчають мову, коли спілкуються з дорослими, які взаємодіють з ними. Є дослідження, які показують, що діти, які багато проводять часу перед екраном, у початковій школі гірше виконують тести на читання і можуть виявляти дефіцит уваги.

За статистикою:

70% батьків дозволяють вільно використовувати дитині інтернет

10% не знають, що їх діти сидять в інтернеті

5% взагалі не дозволяють використовувати своїй дитині інтернет

15% встановлюють часовий режим

Інтернет-Методи негативного впливу на свідомість дитини:

• Пропаганда жорстокості

• Педофілія

• Порнографія

• Кіберсуїцид

• Кібербулінг

Кіберсуїцид – це новий різновид групового або індивідуального самогубства, що вчиняється в результаті використання інтернет-ресурсів.

Набуваючим популярності є online-суїцид, якиий здійснюється перед веб-камерою.

Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через: 

• поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;

• повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.

За даними ЮНІСЕФ в Україні, майже 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok і Snapchat є основними соціальними платформами для цькування.

Ознаки, за якими можна виявити кібербулінг:

• повідомлення образливого або погрозливого змісту;

• розповсюдження відео та фото порнографічного характеру;

• тролінг;

• демонстративне видалення зі спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор;

• створення груп ненависті до конкретної дитини;

• пропозиція проголосувати за чи проти когось в образливому опитуванні;

• завантажені в інтернет фотографії або відео, які можуть викликати у жертви почуття сорому і незручності;

• провокування підлітків до самогубства чи понівечення себе;

• створення підробних сторінок у соцмережах, викрадення даних для формування онлайн-клону;

• надсилання фотографій із відвертим зображенням (як правило, дорослі надсилають дітям);

• пропозиції до дітей надсилати їх особисті фотографії відвертого характеру та заклик до сексуальних розмов чи переписок за допомогою месенджерів.

• У таких випадках потрібно звернутися по допомогу до старших, яким довіряєте, або звернутись у поліцію

Типи загроз:

Стосуються особистої безпеки:

Ознайомлення з порнографічними матеріалами, ненормативною лексикою, інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи сектантського змісту.

Загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації.

Формування залежності (ігрової, комп’ютерної, інтернет).

Спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї, грифери).

Залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення прав та свобод інших).

Стосуються безпеки інших.

Матеріали, існування та використання яких може стати причиною посягання на безпеку оточуючих (наприклад, інформація про створення вибухівки).

Свідоме та несвідоме введення в оману інших.

Вчинення протиправних дій, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

  – свідоме цькування та приниження, передусім однолітків.

Стосуються загрози витоку персональної інформації:

1. Розголошення персональної та конфіденційної інформації (прізвища, імена, контакти, секретні дані кредитних карток, номери телефонів).

2. Загроза зараження ПК вірусами різної категорії.

3. Небезпека завантаження програм зі шкідливими функціями.

Це найбільш поширені типи загроз, з якими може зіштовхнутися дитина в інтернеті, викладаючи чи переглядаючи сумнівну інформацію. Від деяких з них можна захиститися технічними засобами, але більшість вимагають комплексного підходу. 

Шкідливим контентом вважається той, який зображає:

• удушення – ігри з задухою, утопленням або підвішуванням, поїдання неїстівних предметів;

 • використання зброї; • вживання небезпечних предметів і речовин, які не є продуктами харчування і можуть викликати отруєння або іншим способом завдати шкоди здоров’ю;

 • дії, які в результаті можуть призвести до обморожень, опіків чи ударів струмом;

 • нанесення собі травм або каліцтв; • нанесення травм або каліцтв іншим, наприклад, раптовий удар;

 • небезпеку без заподіяння фактичної фізичної шкоди – погрози зброєю або вибухівкою, інсценування дзвінка в поліцію або пограбування, інсценування викрадення;

 • розіграші, що викликають серйозні емоційні потрясіння, - інсценування смерті або самогубства, насильства, наміри батьків (опікуна) кинути дитину, психологічне насильство (образи, приниження) стосовно дитини; 

• інструкцію, як створити вибуховий пристрій;

 • насильство – зображення справжніх бійок або інших епізодів насильства;

 • рекламу, вживання, виготовлення наркотичних речовин; 

• позитивне ставлення до харчових розладів; 

• порнографічні матеріали. Згідно з дослідженням «Сексуальне насильство над дітьми та сексуальна експлуатація дітей в Інтернеті в Україні» - більшість дітей вперше побачили сексуальний контент у віці 7-13 років, хоча є опитані, що мали таку зустріч ще у дошкільному періоді.

ЗАХИСТ ДІТЕЙ ВІД СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЛЯ В ІНТЕРНЕТІ:

Сексуальне насилля онлайн – один з викликів, який стоїть перед батьками та педагогами. Діти можуть стикатись із сексуальним насилля в Інтернеті у формах секстингу, кібергрумінгу та сексторшену.

• Секстинг – це надсилання інтимних фото чи відео з використанням сучасних засобів зв’язку. Діти можуть надсилати такі матеріали як знайомим, так і не знайомим їм у реальному житті людям. Матеріали подібних переписок можуть бути оприлюднені, що часто призводить до кібербулінгу та цькувань дитини у школі. 

• Кібергрумінг — це процес комунікації із дитиною в Інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки з дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн. Вони можуть змушувати дітей виконувати певні сексуальні дії перед камерою. Злочинці свідомо будують своє спілкування з дитиною так, аби викликати в неї теплі почуття та довіру, показати, що вона цінна та унікальна. Вони можуть прикидатися однолітками дитини, пропонувати роботу моделлю, дарувати подарунки тощо.  

• Сексторшен – налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів або грошей. 

Звертаємо увагу: якщо дитина стала жертвою секстингу, кібергрумінгу чи сексторшену, необхідно звернутися до поліції.

Коли дитина зустрічається з онлайн-ризиками, то змінюється її поведінка та з’являються додаткові ознаки впливу ризикованої взаємодії в Інтернеті:

- порушення режиму сну - нічні кошмари, які раніше не проявлялись, безсоння;

 - страх залишатись наодинці; 

- порушення харчової поведінки - відсутність апетиту;

 - фізіологічні зміни, наприклад, нетримання сечі;

 - зміна психологічного стану - дитина налякана, неспокійна, тривожна; 

- поява нової лексики (найчастіше, сексуалізованої чи ненормативної), яку дитина не могла почути від свого оточення.

Основні правила безпечної роботи в інтернеті:

• Не давайте нікому своїх паролів.

• Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.

• Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.

• Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції).

• Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.

• Не діліться своїми фото з незнайомцями.

• Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).

• Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.

• Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.

• Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.

• Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).

• Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси

Інформацію підготувала соціальний Бовсуновська Ірина Григорівна