21 лютого - Міжнародний день рідної мови
«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота схованка його духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, досвід, почування». (Панас Мирний)
21 лютого - Міжнародний день рідної мови, який запровадили в 1999 році на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою привернення уваги світової прогресивної спільноти до важливої ролі мови в розвитку освіти, культури, для консолідації суспільства.
З метою формування в учнів здатності до мовної самоідентифікації, виховання в них патріотизму, гордості за свою Батьківщину, поглиблення знань про красу і багатство української мови, збагачення їхньої лексики це свято щорічно відзначається і у Дмитрівському академічному ліцеї «Перспектива». Цьогоріч учителями-словесниками було організовано і проведено різні заходи.
Години спілкування на тему «Історія Міжнародного дня рідної мови», «З мовою в серці» вкотре підкреслили роль і значення рідної мови в житті народу та надали інформацію дітям про святкування Міжнародного дня рідної мови у світі.
З метою повторення і закріплення знань з орфографії, синтаксису, пунктуації, збагачення словникового запасу учнів, розвитку їх пам'яті, уваги, спостережливості, виховання в них культури мовлення, формування любові до української мови, до рідного краю учні 5-х -11-х класів долучилися до написання диктантів: «Душа нації», «Чарівна сила рідної мови».
У ході мовознавчих вікторин «Знай нашу!» учні 5-х-9-х класів змагалися на краще знання рідної мови, «розминалися» жартівливими мовними питаннями, редагували словосполучення, добирали до запозичених слів українські відповідники. Всі учасники були активними і завзятими, вікторини показали, що наші учні люблять, поважають та хочуть вчити рідну мову.
Родзинкою свята мала стати година української пісні «Рідна мова піснею стала», проведена у 7-А класі, яка була спрямована на формування в учнів розуміння того, що українська мова та українська пісня – це наші скарби, наша історія, без чого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Учні 7-8 класів із нетерпінням чекали заходу, хотіли послухати мелодійну, красиву, багату ліричну українську пісню та ще й у виконанні своїх однокласників під супровід гітар. Володимир Петрович Бубир, директор будинку культури та керівник гурту, теж бажав почути своїх вихованців - членів літературно – музичної студії: Аню Мельниченко, Валерію Кузко, Сашу Гольніву, Аліну Ходаківську, Настю Махненко та Діму Маслова серед однолітків у цей святковий день, їхнє злагоджене, колективне виконання. Та, на жаль, повітряна тривога завадила провести повністю захід.
Сьогодні учні ще раз пересвідчилися в тому, що мова – запорука існування народу, нації. І нашому поколінню випало складне і відповідальне завдання – відродити українську мову, українську державність, націю, і це – наш святий обов’язок.
Тож любімо, поважаймо, та вдосконалюймо нашу мову, адже мова, як і Україна, – у нашому серці, і починається вона із кожного з нас!