Освітні програми

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Дмитрівського академічного ліцею

«Перспектива» Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області

(зі змінами)

2025

ЗМІСТ

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Обґрунтування необхідності розроблення освітньої програми

Призначення закладу загальної середньої освіти полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Освітня програма, що реалізується у Дмитрівському академічному ліцеї «Перспектива», спрямована на: формування в учнів та учениць сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів/учениць національної самосвідомості; формування людини та громадянина, які прагнуть до вдосконалення та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів/учениць до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Мета освітньої програми: реалізація предметного і надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентноздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність); забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів/учениць до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість; реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків; наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності і єдності діяльності в змісті освіти.

Основною рисою сучасної людини є освіченість. Освіченість розуміють не тільки як сукупність необхідних для життя й успішної діяльності знань і вмінь, але і як внутрішнє спонукання до їх застосування на основі вироблених особистістю моральних установок, індивідуально значущих цінностей, особистісних смислів, як загальна функціональна грамотність і компетентність у певних сферах.

Освіта сьогодні покликана займатись особливим духовним творенням — готувати нову людину – громадянина України, якому притаманні такі риси, як національна самоповага і патріотизм, гуманність і добропорядність, компетентність і волелюбність, який високо цінує ідеали демократії, свободи, справедливості.

Аналіз організації освітнього процесу в закладі та усвідомлення проблем розвитку загальної середньої освіти в Україні на сучасному етапі викликали необхідність розробити освітню програму закладу з метою реалізації місії: створення умов для формування компетентної особистості, творчої самореалізації молоді, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися впродовж життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти.

Щоб відповідати високим стандартам і вимогам нової епохи, сучасній людині необхідні знання в широкому спектрі галузей, вона повинна вміти засвоювати ці знання, оволодіваючи новими способами  та видами діяльності. Сучасна школа має створювати умови для саморозвитку, самоствердження, самореалізації особистості. Умови, за яких дитина може проявити не лише інтелек­туальну компетентність, але й компетент­ність соціальну. В Україні безумовним є право кожної дитини на якісну освіту, тому забезпечення якості освіти залишається незмінним навіть в умовах війни.

Загальна характеристика закладу освіти

Дмитрівський академічний ліцей «Перспектива» Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області (далі – Заклад) є правонаступником Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №141163 від 07.02.2003 р.).       

Заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Стратегією національно-патріотичного виховання, Концепцією національно-патріотичного виховання в системі освіти України та Заходами щодо  її реалізації до 2025 року (наказ Міністерства освіти і науки України від 23.06.2022 № 586), Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 21.02.2018 року № 87 (1-2, 3-4 класах), Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  (зі змінами) від 26 лютого 2020 р. № 143 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, іншими законодавчими актами України, наказами Міністерства освіти і науки України, департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, відділу освіти, культури, молоді, спорту та національно-патріотичного виховання, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Заклад заснований на комунальній формі власності.

Юридична адреса закладу: 08112, Київська область, Бучанський район, село Дмитрівка, вулиця Лісна, 42.

Головними завданнями закладу є:

• забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту, виховання громадянина України;
• формування компетентної особистості, здатної застосувати набуті знання в професійній діяльності та приватному житті;
• виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів та націй;
• формування толерантного ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей;
• формування готовності до природоохоронної діяльності;
• формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;
• виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
• формування готовності захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
• розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
• реалізація прав учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
• виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;
• створення умов для оволодіння системою знань про природу, людину і суспільство.

Заклад несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

• безпечні умови освітньої діяльності; 
• дотримання Державних стандартів освіти.

ІІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

          Освітня програма Дмитрівського академічного ліцею «Перспектива» (далі – Освітня програма закладу) розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», постанов Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (для 1-2, 3-4-х класів) (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 688 від 24.07.2019 та № 898 від 30.09.2020),  та  від 23   листопада 2011 р. № 1392 (для 5-9-х класів, 10-11-х класів) «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» (впроваджується з 01.09.2022 - для 5-х класів, з 01.09.2023 - для 5-6-х класів, з 01.09.2024 - для 5-7-х класів, з 01.09.2025 - для 5-8-х класів, з 01.09.2026 - для 5-9-х класів), Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22) для 1-2-х класів,  Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22) для 3-4-х класів, Типової освітньої програми для 5-8 класів закладів загальної середньої освіти від 19 лютого 2021 року № 235 (в редакції наказу МОН від 09.08.2024 № 1120), Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України  від 20 квітня 2018 р. № 405 (для 9-х класів), Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України  від 20 квітня 2018 р. № 408 (для 10-11-х класів).

Освітня програма визначає:

- рівні освіти;

- загальний обсяг навчального навантаження, розподіл на тиждень, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;

- очікувані результати навчання здобувачів освіти;

- форми організації освітнього процесу;

- вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти;

- освітні галузі та навчальні програми;

- опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентризму і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів здобувачів освіти.

Освітня програма та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу.

ІІІ. РІВНІ ОСВІТИ

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли: 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці, фіксується учителем у свідоцтві досягнень.

Базова середня освіта окреслює підходи до планування й організації Закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Згідно з новим Державним стандартом базової середньої освіти базова середня освіта має два цикли: адаптаційний (5-6 класи), базове предметне навчання (7-9 класи). Цикли дають змогу враховувати вікові та індивідуальні особливості розвитку і потреби учнів, а також забезпечити просування індивідуальними освітніми траєкторіями.

          Повна загальна середня освіта – старша школа (10-11 класи) – забезпечує формування в учнів цілісної картини світу, наскрізних вмінь та компетентностей, які учні зможуть застосувати у своїй професійній діяльності та приватному житті. Навчання у старшій школі є профільним.

IV. ФОРМИ ЗДОБУТТЯ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 У ЗАКЛАДІ

Освітній процес організовується у безпечному освітньому середовищі та здійснюється із урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного й інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

Форми здобуття освіти перелічені у ст. 9 Закону України «Про освіту».

Основними формами здобуття освіти є:

• інституційна (очна (денна);
• індивідуальна (сімейна (домашня), педагогічний патронаж).

Порядок здобуття загальної середньої освіти за інституційною формою, що організовується у закладах загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів та інших закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні освіти (далі – заклади освіти) окреслено у Положенні про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти (наказ МОН України від 23.04.2019 № 536 «Про затвердження  Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти» (у редакції МОН від 10.02.2021 № 160).

Права та обов’язки учасників освітнього процесу при організації навчання за інституційною формою визначаються законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та іншими нормативно-правовими актами у сфері загальної середньої освіти.

Організація здобуття освіти за інституційною формою здійснюється відповідно до освітньої програми закладу освіти.

Результати навчання осіб, які здобувають освіту за інституційною формою, мають відповідати вимогам відповідних державних стандартів загальної середньої освіти.

Державна підсумкова  атестація  та звільнення від неї осіб, що здобувають освіту за інституційною формою, здійснюються відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого Міністерством освіти і науки України.

Організація здобуття загальної середньої освіти  відбувається за денною формою, яка є основною формою здобуття повної загальної середньої освіти відповідного рівня.

Індивідуальна форма навчання в закладі організована відповідно до наказу МОН України від 10.07.2019 р. № 955 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8».  

До здобувачів початкової освіти, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87, застосовується формувальне, підсумкове оцінювання.  Засоби оцінювання визначає педагогічний працівник з урахуванням змісту індивідуального навчального плану здобувача освіти. Результати оцінювання та рекомендації батькам щодо організації подальшого навчання зазначаються у свідоцтві досягнень, що видається відповідно до Порядку переведення учнів закладу до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14 липня 2015 року № 762 (у редакції МОН від 01.03.2021 № 268, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 квітня 2021 року № 494/36116).

Переведення здобувачів освіти на індивідуальну форму здобуття освіти може відбуватися протягом навчального року, але не пізніше ніж за 3 місяці до проведення річного оцінювання результатів навчання здобувачів чи державної підсумкової атестації.

Обрати сімейну форму навчання можуть, як учні/ученмці, які вже навчаються в закладі освіти, так і ті здобувачі освіти, які зараховуються до навчального закладу. Зарахування (переведення) на індивідуальну форму здобуття освіти здійснюється зазвичай на семестр або на навчальний рік за заявою одного з батьків чи законних представників.

Індивідуальна форма навчання відповідно до нових нормативних документів Міністерства освіти і науки України організовується за формою педагогічного патронажу, який передбачає:

• надання освітніх послуг відповідно до потреб дитини та у формі, яка найбільш відповідає стану дитини та її індивідуальним можливостям;
• забезпечення освітнього процесу необхідними засобами навчання з урахуванням індивідуальних потреб здобувача освіти;
• можливість періодичного залучення здобувача освіти до учнівського колективу з метою соціалізації (у межах загальношкільних освітніх заходів);
• взаємодію педагогічних працівників із закладами охорони здоров’я, закладами соціального захисту дітей, інклюзивно-ресурсними центрами.

Для зарахування (переведення) на педагогічний патронаж здобувачів освіти до заяви додається документ, що підтверджує відповідні обставини.

Відповідно до Положення, керівник закладу освіти забезпечує реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти шляхом:

• • організації та проведення консультацій (у разі потреби) та оцінювання результатів навчання здобувачів;
  • надання доступу здобувачам освіти до безоплатного користування підручниками, навчальними посібниками та іншою літературою бібліотечного фонду, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною інфраструктурою закладу освіти тощо.

Керівник закладу освіти здійснює контроль за виконанням педагогічними працівниками та здобувачами освіти індивідуальних навчальних планів, індивідуальних програм розвитку.

Керівник закладу освіти ознайомлює здобувачів освіти, їх батьків, інших законних представників (одного з них) із порядком організації відповідної індивідуальної форми здобуття освіти (у тому числі з порядком і періодичністю оцінювання), визначеним цим Положенням та іншими актами законодавства у сфері загальної середньої освіти.

Питання індивідуальної освітньої траєкторії учня/учениці реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем/ученицею та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

У разі здобуття освіти за формою педагогічного патронажу індивідуальний навчальний план складається в обов’язковому порядку, а у разі здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою – за бажанням учня/учениці та/або його батьків.

Контроль за якістю отриманих знань відбувається за допомогою оцінювання.

Для здобувачів освіти за індивідуальною формою оцінювання може відбуватися разом з іншими здобувачами освіти відповідного класу за розкладом, визначеним закладом освіти, або окремо від них.

Заклад освіти має забезпечити ознайомлення здобувачів освіти з переліком питань, за якими здійснюється оцінювання.

Засоби оцінювання визначає педагогічний працівник з урахуванням змісту індивідуального навчального плану (за його наявності).

Завдання для оцінювання складає заклад освіти з урахуванням очікуваних результатів навчання (відповідно до освітньої програми та навчальних програм з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), а також особливостей засвоєння освітньої програми, визначених індивідуальним навчальним планом (за його наявності).

Результати оцінювання фіксуються в окремому журналі (для учнів, що навчаються індивідуально) або у класному журналі (для учнів за сімейною (домашньою) формою навчання).

За результатами річного оцінювання та/або атестації здобувача освіти педагогічна рада закладу освіти може прийняти одне з таких рішень:

1) про продовження здобуття освіти за індивідуальною формою - у разі встановлення рівня результатів навчання здобувача освіти не нижче середнього;

2) про переведення здобувача освіти на інституційну форму здобуття освіти - у разі встановленння початкового рівня результатів навчання або непроходження здобувачем освіти річного оцінювання та/або атестації без поважних причин з одного або кількох навчальних предметів (інтегрованих курсів) (переведення здійснюється на одну з інституційних форм здобуття освіти, обрану повнолітнім здобувачем освіти або одним з батьків, інших законних представників).

Сімейна (домашня) форма може бути організована для осіб віком до 18 років, батьки, інші законні представники яких виявили бажання організовувати освітній процес самостійно з урахуванням здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду своїх дітей, для забезпечення їх індивідуального темпу засвоєння освітньої програми.

Під сімейною формою здобуття освіти розуміється спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття освіти, причому відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки, а оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Для забезпечення сімейної форми здобуття освіти в закладі можуть використовуватися технології дистанційного навчання.

Здобувачі освіти за сімейною (домашньою) формою проходять підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію.

Навчальний час для проведення формувального оцінювання визначає заклад освіти відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу V цього Положення, але не більше ніж 4 навчальні дні упродовж навчального року (з урахуванням вимог до організації освітнього процесу відповідно до державних санітарних правил і норм).

Для ефективної організації здобуття освіти за сімейною формою навчання в закладі на початку навчального року створюється комісія. Головою комісії є директор, членами комісії є заступники директора з навчально-виховної роботи та вчителі-предметники, які координують сімейне навчання в освітньому закладі.

V. ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС В ОЧНОМУ, ДИСТАНЦІЙНОМУ ТА ЗМІШАНОМУ РЕЖИМАХ

          Відповідно до постанови КМУ від 20 серпня 2025 року № 1003 «Про початок навчального року під час дії воєнного стану в Україні», навчання в ЗЗСО розпочнеться 1 вересня. Освітній процес триватиме до 30 червня 2026 року.

Організація освітнього процесу залежить від конкретної безпекової ситуації. Обласні військові адміністрації і засновники закладів освіти в цих умовах повинні ухвалювати  рішення, що необхідні для збереження життя та здоров’я населення.

Освітній процес в очному режимі

Запроваджується в приміщеннях або будівлях закладу освіти тільки в межах розрахункової місткості споруд цивільного захисту, що можуть бути використані для укриття учасників освітнього процесу в разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших відповідних сигналів оповіщення.

Виходячи з того, що потужність споруд цивільного захисту є недостатньою для укриття всіх учасників освітнього процесу, то освітній процес буде організований шляхом розподілу навчального часу в межах двох змін упродовж навчального року.

Для учнів/учениць початкової школи (1-3 класи) організовано очне навчання у приміщенні місцевого будинку культури, де є укриття, яке може бути використане для освітнього процесу. Учні 4-11 класів виходять на очне навчання у приміщення ліцею, у такому разі учасники освітнього процесу можуть скористатися укриттям у місцевій амбулаторії (8-11 класи) та біля закладу дошкільної освіти (4-7 класи). У разі покращення безпекової ситуації в країні всі учні/учениці закладу освіти вийдуть на очне навчання до ліцею.

Освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання

Технології дистанційного навчання – це сукупність методів, форм і засобів взаємодії учасників освітнього процесу в процесі самостійного засвоєння певного масиву знань при здійсненні відповідного контролю за їх засвоєнням.

Для організації дистанційного навчання в цей період слід користуватися методичними рекомендаціями, поданими у листах МОН від 23.03.2020 № 1/9-173; від 16.04.2020 № 1/9-213; методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі» (авт. А. Лотоцька, А. Пасічник), розробленими за підтримки МОН (https://cutt.ly/MynTayc), Положенням про  дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 р. за № 941/35224) (зі змінами Наказу МОН від 17.06.2025 № 865 «Про затвердження Змін до деяких нормативно правових актів Міністерства освіти і науки України щодо забезпечення здобуття загальної середньої освіти в умовах воєнного стану»).

Педагогічні працівники самостійно визначають режим (синхронний або асинхронний) проведення окремих навчальних занять. При цьому не менше 30 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, організовується в синхронному режимі (решта навчального часу організовується в асинхронному режимі).

Для учнів/учениць, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин (стан здоров’я, відсутність доступу (обмежений доступ) до мережі Інтернет, відсутність електроенергії або технічних засобів навчання, зокрема дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, багатодітних, малозабезпечених сімей тощо), заклад освіти забезпечує використання інших засобів комунікації, доступних для учнів/учениць (телефонний, поштовий зв’язок, використання ресурсів DLC-центру тощо).

Оцінювання результатів навчання учнів/учениць може здійснюватися з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку.

Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання здійснюється з дотриманням вимог законодавства про освіту, захисту персональних даних, а також санітарних правил і норм (щодо формування розкладу навчальних занять, рухової активності, вправ для очей, безперервної тривалості навчальної діяльності з технічними засобами навчання, тривалості виконання завдань для самопідготовки у позанавчальний час).

Батьки сприяють виконанню дитиною освітньої програми, навчальних програм з окремих предметів (інтегрованих курсів) і досягненню передбачених ними результатів навчання, реалізації індивідуальної освітньої траєкторії, дбають про фізичне та психічне здоров’я дітей, формують у них навички здорового способу життя, а також сприяють дотриманню учнями/ученицями академічної доброчесності в освітньому процесі.

Дистанційне навчання осіб із особливими освітніми потребами здійснюється з урахуванням індивідуальної програми розвитку.

Дистанційне навчання для осіб із особливими освітніми потребами, які навчаються на індивідуальній формі здобуття освіти (педагогічний патронаж), може передбачати залучення допоміжних технологій дистанційного навчання (озвучування даних з екрану, голосове введення тексту, субтитри, клавіатури зі спеціальними можливостями тощо) з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів таких осіб.

Освітній процес під час дистанційного навчання осіб з особливими освітніми потребами забезпечується за участі асистента вчителя.

          Ліцей може організувати дистанційне навчання за допомогою: поєднання онлайн-занять через G Suite для школи, Мрія, Zoom, Skype, Google, Hangouts; заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою; використання безкоштовних веб-серверів та платформ, наприклад, Google Classroom, Moodle, Microsoft Teams.

Актуальною формою навчання є також розміщення записів відеоуроків з різних навчальних предметів, презентацій, відеоконференцій, інформування учнів/учениць та батьків про освітні ресурси, що сприятиме кращому засвоєнню знань здобувачів освіти із різними рівнями підготовки. Важливо, щоб в учнів/учениць були чіткі інструкції до завдань, які необхідно виконати, та був вільний доступ до навчальних матеріалів.

Задля забезпечення якісного виконання освітніх програм в умовах очного та дистанційного навчання, під час календарно-тематичного планування у навчальних програмах і календарно-тематичних планах виділити ключові теми, на яких ґрунтується подальше опрацювання програмового матеріалу. Це дозволить без порушення системи програмових вимог ущільнювати, оптимізувати вивчення предмета, концентрувати увагу на відпрацюванні позицій, що мають забезпечити якісну самостійну роботу учнів/учениць в умовах дистанційного навчання.

          Організація освітнього процесу і в умовах очного, і в умовах дистанційного навчання не повинна призводити до перевантаження учнів/учениць та має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти. Режим роботи закладу загальної середньої освіти визначений закладом освіти самостійно на основі відповідних нормативно-правових актів.

Під час організації дистанційного навчання рекомендуємо використовувати освітні онлайн-платформи та сервіси (наприклад, Всеукраїнська школа онлайн, Prometheus, EdEra, iLearn, Google Classroom), електронні версії підручників та робочих зошитів, мультимедійні матеріали, навчальні відеофільми, відео майстер-класи та інтерактивні вправи, а також освітні ресурси в інтернеті, зокрема освітні Youtube-канали.

За дистанційною формою робота може виконуватися працівником поза робочим приміщенням, територією власника або уповноваженого ним органу, у будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. 

При організації освітнього процесу в очному або дистанційному режимі буде забезпечено безумовне переривання освітнього процесу у разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення. Учасники освітнього процесу повинні організовано прослідувати до споруд цивільного захисту та перебувати в них до завершення тривоги. Освітній процес може завершуватися в укритті, а після відбою тривоги учасники можуть повернутися до приміщення закладу освіти та продовжити процес навчання з урахуванням необхідного корегування.

Форма може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації.

VI. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО РОКУ ТА РЕЖИМ РОБОТИ

Заклад працює в двозмінному режимі, оптимально поєднуючи усі сфери освітньої діяльності учнів/учениць.

Режим роботи закладу регламентується єдиним розкладом навчальних занять відповідно до вимог «Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти» (Наказ МОЗ України від 25.09.2020 № 2205, зареєстрованого в Міністерстві  юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394).

Навчальні заняття розпочинаються о 08:00. Учні/учениці 6-7-х класів розпочинають заняття об 11:40.

Упродовж навчального року для учнів/учениць проводяться канікули.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» навчальний рік розпочинається 1 вересня святом – День знань – і закінчується не пізніше 30 червня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою в 5-денному режимі:

І семестр – з 01.09. по 26.12.2025 року,

ІІ семестр – з 12.01. по 29.05.2026 року.

Тривалість канікул  протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів. Канікули провести в такі терміни:

• осінні з 27 жовтня  по 02 листопада 2025 року;
• зимові з 29 грудня 2025 року по 12 січня 2026 року;
• весняні з 23 березня по 29 березня 2026 року;
• літні канікули – з дня закінчення навчального року до 31 серпня 2026 року.

Останній дзвоник – 29 травня 2026 року.

Випуск – 20 червня 2026 року.

Навчальні заняття в закладі освіти починаються о 8 годині 00 хвилин для учнів І зміни: 1-А, 1-Б, 1-В, 2-А, 2-Б, 2-В, 4-А, 4-Б, 5-А, 5-Б, 5-В, 8-А, 8-Б, 8-В, 8-Г, 9-А, 9-Б, 10-А, 10-Б, 11-А, 11-Б класів. Закінчення занять І зміни о 15:25 годині.

Навчальні заняття в закладі освіти починаються об 11 годині 55 хвилин для учнів ІІ зміни: 3-А, 3-Б, 3-В, 6-А, 6-Б, 6-В, 7-А, 7-Б класів. Закінчення занять ІІ зміни о 17:55.

Заклад загальної середньої освіти за погодженням з відділом освіти може самостійно прийняти рішення про структуру навчального року та строки проведення канікул.

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію терміни проведення  ДПА затверджуються Міністерством освіти і науки України  додатково.

VII.  ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ

ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні й учениці, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про початкову освіту).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких навчальних предметів за рівень початкової освіти учні/учениці повинні пройти відповідне оцінювання впродовж першого семестру навчального року.

Початкова освіта здобувається відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

У межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р, пріоритетними завданнями залишаються створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, задоволення особливих освітніх потреб усіх учасників освітнього процесу, створення інклюзивного освітнього середовища.

Усі діти інклюзивних класів, у т.ч. діти з ООП, навчаються за освітньою програмою закладу освіти, при цьому для дітей з ООП доповнено освітню програму корекційно-розвитковим складником (адаптованою чи модифікованою). Програма складається та погоджується з батьками.

VIІI. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів/учениць 1-х класів закладу складає 700 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів/учениць 2-4-го класів складає 2380 годин/навчальний рік: для 2-х класів – 770 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 805 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 805 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів/учениць 5-9-х класів складає 5495 годин/навчальний рік: для 5-го класу – 980 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1085 години/навчальний рік, для 7-х класів – 1120 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1155 години/навчальний рік, для 9-х класів – 1155 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження учнів для учнів для 10-х класів – 1225 годин/навчальний рік, 11-х класів – 1225 годин/навчальний рік.

Відповідно до  постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження на учня.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

IX. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Зміст освітньої програми закладу має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

          Спільними для всіх ключових компетентностей є такі наскрізні вміння:

• уміння висловлювати власну думку усно і письмово,
• критичне та системне мислення,
• творчість,
• ініціативність,
• здатність логічно обґрунтовувати позицію,
• вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

          Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації освітньої програми Закладу використовуються внутрішньо предметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів освіти та переносу умінь у нові ситуації.

          Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів/учениць до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

X. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ

ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

          Оцінювання результатів навчання учнівства здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу.

Щодо  оцінювання результатів навчання учнів/учениць 1-4 класів закладів загальної середньої освіти в умовах особистісно зорієнтованого і компетентнісного навчання: однією з ключових змін в оцінюванні є підхід до вираження оцінки. Необхідно використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу, яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання.

          Поняття вербальної оцінки (оцінювальне судження) та рівневої оцінки (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату): вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами – «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В).

          Результати оцінювання особистісних надбань учнів/учениць у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором закладу.

          Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).

          Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

• формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів/учениць й опанування навчального досвіду;
• підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів/учениць з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.

          Рекомендовано враховувати, що формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Для ефективності формувального оцінювання рекомендовано дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час його організації:

1. Формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.
2. Визначення разом з учнями критеріїв оцінювання.
3. Формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання.
4. Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія).
5. Коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів/учениць за рік. Під час такого оцінювання рекомендовано зіставляти навчальні досягнення здобувачів освіти з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.

          Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік рекомендовано визначати з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

          Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

          Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів освіти  у 1-4 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню (Положення про внутрішню  систему забезпечення якості освіти у Дмитрівському академічному ліцеї «Перспектива» п.3 «Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти»). 

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

          Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними Освітньою програмою закладу (наказ  МОН від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»).

Залежно від безпекової ситуації в країні, здобувачі початкової освіти можуть проходити державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу та якості освіти.

          З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів.

Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оцінювальних судженнях. Оцінювання здійснюють за визначеними критеріями, які дають змогу встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягли учні й учениці.

          Основними видами оцінювання результатів навчання учнів 5-8-х класів, які здобуватимуть освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне.

Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюватиметься за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

За рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити адаптаційний період, впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання.

Свідоцтво досягнень відображає результати навчальних досягнень учня/учениці 5-8 класу з переліку предметів та інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою закладу освіти.

Також рекомендується систему оцінювання результатів навчання в освітніх галузях «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» здійснювати на позитивному ставленні до кожного учня/учениці, і враховувати не рівень недоліків та прорахунків, а рівень особистих досягнень. Визначення досягнень учнів/учениць у рівнях (Високий, Достатній, Середній, Початковий) з зазначених вище галузей нададуть змогу вчителеві об’єктивно, але водночас, не пригнічуючи особистість, оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх чи фізичних здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.

За рішенням педагогічної ради заклад освіти може відмовитись від оцінювання навчальних досягнень учнів/учениць з предметів освітніх галузей «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» або визначити власну шкалу оцінювання.

Оцінювання результатів навчання здійснюють із застосуванням таких способів і засобів:

- усного (опитування індивідуальне, групове тощо);

- письмового (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази тощо, а також діагностувальнІ роботи, диктанти й ін.);

- практичного (дослід, практична робота, навчальний проект, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей з використанням електронних засобів навчання тощо);

- комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання, кілька змістових одиниць певної програмової теми / частини теми (якщо тема велика за обсягом) / кількох тем чи розділу і передбачають оцінювання (за кількома групами результатів або їх складниками).

Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім рівневого або бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

Основною ланкою в системі контролю у закладах загальної середньої освіти є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання. Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести, тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою класу.

Тематичне оцінювання здійснюватиметься на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт, або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального предмета. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються.

Семестрове оцінювання може здійснюватися за результатами контролю груп загальних результатів, відображених у Свідоцтві досягнень. Семестровий контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів і підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих учнями раніше. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання.

Семестровий контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо. Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів. Залежно від специфіки навчального предмета та кількості годин, передбачених навчальним планом на його вивчення (одногодинні курси), контроль групи результатів може проводитись упродовж навчального року. Вчитель може змістити акценти на результати опанування більш важливих тем, попередивши про це учнів на початку семестру.

Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться.

Частотність і процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, педагоги визначають з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому та етапу опанування очікуваним результатом навчання зокрема.

Технології та підходи до оцінювання в різних класах закладу загальної середньої освіти можуть мати відмінності, що спрямовані на реалізацію освітньої програми закладу освіти.

Оцінювання має бути зорієнтованим на очікувані групи результатів навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета або курсу. Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному електронному журналі та свідоцтві досягнень, табелі навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)».

Роз’яснення щодо окремих питань оцінювання результатів навчання відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти

Відповідно до листа МОН «Про окремі питання оцінювання результутів навчання» № 1/4895-25 від 14 березня 2025 року, оцінювання навчальних досягнень учнів/учениць 5-8 класів здійснюється відповідно до державних стандартів освіти. Для цього в Державному стандарті базової середньої освіти (далі – Стандарт) визначено вимоги до обов’язкових результатів навчання у кожній освітній галузі.

Також уже на етапі планування доречно продумати, які форми роботи та види завдань (інструменти оцінювання) будуть найбільш дієвими для поточного оцінювання результатів кожної групи. Для цього, зокрема, можна використати ті види діяльності, які запропоновано в модельних навчальних програмах або визначено вчителем у навчальній програмі.

Під час такого планування варто подбати про те, щоб таких оцінок не було замало впродовж семестру. Це залежить, зокрема, й від того, скільки годин навчального навантаження має певний предмет чи курс. Для малогодинних предметів чи курсів має бути не менше ніж дві оцінки за кожною групою результатів на семестр. Для тих, що мають понад три години тижневого навантаження, це число можна збільшити. Утім варто пам’ятати, що важлива насамперед питома вага кожної такої оцінки, а не їх кількість

Рухаючись за таким планом оцінювання, учитель або вчителька, по-перше, має змогу відстежити навчальний поступ кожної дитини за кожною групою результатів, по-друге, має достатню кількість оцінок за кожною групою для виставлення семестрової оцінки. Потреби фіксувати в журналі оцінювання за групами результатів на кожному уроці немає.

Для того, щоб вивести семестрову оцінку за кожною групою результатів, учитель або вчителька впродовж семестру може запланувати щонайменше двічі провести поточне оцінювання результатів кожної групи та мінімально одну підсумкову роботу за кожною групою результатів протягом / наприкінці семестру або одну комплексну підсумкову роботу за всіма групами результатів наприкінці семестру.

Види робіт для здійснення такого оцінювання можна визначити самостійно або використати ті, які зазначені в модельних навчальних програмах. Тобто під час планування важливо визначити, на якому уроці і в який спосіб учитель чи вчителька здійснюватимуть поточне чи підсумкове оцінювання результатів певної групи.

Поточні оцінки за групами результатів виставляють у колонці з датою відповідного уроку, унизу колонки зазначають групу результатів (ГР1/ГР2/ГР3/ГР4). Якщо вчитель/-ка вирішує оцінити на уроці декілька груп результатів окремими поточними оцінками, то оцінку за кожну групу результатів необхідно фіксувати в окремій колонці в журналі, зазначаючи групу внизу сторінки журналу.

Однак оцінювання всіх груп результатів з окремою фіксацією у журналі на одному уроці не є доцільним та обов'язковим. Поточні оцінки за групами результатів враховують під час виведення семестрової оцінки за кожною групою результатів. Оцінки за підсумкові роботи також виставляють у колонці з датою уроку і відповідною позначкою внизу сторінки та за потреби в розділі «Зміст уроку» (ПРГР1/ ПРГР2/ПРГР3/ПРГР4).

Якщо учень або учениця були відсутні на уроці, коли вчитель або вчителька здійснювали підсумкове оцінювання, у відповідній клітинці роблять запис «н». Наприкінці семестру учитель або вчителька може проводити одну комплексну підсумкову роботу за всіма групами результатів чи кілька підсумкових робіт за окремими групами. Або ж запланувати підсумкові роботи за кожною з груп результатів протягом семестру і не проводити фінальну комплексну підсумкову роботу.

Таким чином, семестрову оцінку за певною групою результатів виставляють на підставі двох (або більше) поточних оцінок за групами результатів та оцінки за підсумкову роботу (оцінок за підсумкові роботи). Якщо учень або учениця були відсутні, коли проводилася підсумкова робота, семестрову оцінку за цю групу результатів виставляють на основі наявних поточних оцінок за групами результатів. Виконувати підсумкову роботу, яка була пропущена, учню / учениці не потрібно. Якщо в учня / учениці немає поточних оцінок за певну групу результатів, він /вона мають виконати відповідну підсумкову роботу.

Загальну семестрову оцінку за навчальний предмет або інтегрований курс виводять як середнє арифметичне семестрових оцінок за групами результатів або з урахуванням ваги кожної окремої групи.

Поточні оцінки, які вчитель або вчителька виставляють за різні види діяльності учнів та учениць упродовж семестру, але не співвідносять їх з певними групами результатів, не враховують при виведенні семестрової оцінки. Ці оцінки використовують для відстеження індивідуального освітнього поступу та надання зворотного зв’язку учням та ученицям.

Наведений алгоритм оцінювання дає змогу, по-перше, відстежити динаміку успішності учня чи учениці впродовж семестру та не здійснювати додаткового тематичного оцінювання за групами результатів. Це, своєю чергою, зменшує навантаження на вчительство та знижує бюрократизацію оцінювання.

Учитель чи вчителька або педагогічна рада закладу освіти можуть ухвалити рішення застосовувати тематичне оцінювання й фіксувати його в журналі. При цьому кожна тематична оцінка повинна відповідати певній групі (або кільком групам) результатів навчання.

Якщо в певній темі (згідно з навчальною програмою) учитель чи вчителька працюють з результатами першої групи, то така тематична має бути позначена ГР1. Якщо в певній темі вчительство працює з кількома групами результатів, то тематичних оцінок має бути стільки, скільки груп було охоплено в цій темі. У журналі в колонці замість дати пишуть слово «Тематична», а внизу сторінки позначають групу результатів. Якщо тематична оцінка охоплює кілька груп, таких стовпців без дати із написом «Тематична» має бути кілька (ГР1, ГР2, …).

Зауважимо, що способів виставлення тематичної оцінки може бути кілька:

1) на підставі тематичних контрольних робіт, у яких має бути передбачено завдання за відповідною групою або групами результатів навчання;

2) на підставі врахування поточних оцінок, за умови що кожна така оцінка позначена індексом тієї групи, результати якої нею було оцінено.

За цим алгоритмом наприкінці семестру також можуть проводитися підсумкові роботи (одна комплексна або кілька за групами результатів). Семестрову оцінку за кожною групою результатів вираховують як середнє арифметичне з тематичних оцінок за відповідними групами та оцінки за підсумкову роботу (у разі її проведення).

Виконувати тематичну або підсумкову роботу, яка було пропущена, учню/учениці не потрібно. Загальну семестрову оцінку за навчальний предмет або інтегрований курс виводять як середнє арифметичне семестрових оцінок за групами результатів.

Учитель, у межах академічної свободи, може використовувати один із запропонованих алгоритмів або використовувати свій алгоритм виведення семестрової оцінки за групу результатів.

Оцінювання здійснюється за критеріями (додатки 1-2 до Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093).

Оцінка за зошит не впливає на результати семестрового оцінювання. Вона фіксується в журналі в окремій колонці без дати.

Річну оцінку виставляють на підставі семестрових оцінок за I та II семестри (або скоригованих семестрових оцінок). Річна оцінка може бути 5 середнім арифметичним оцінок за I та II семестри. Підсумкову комплексну роботу за рік не проводять.

Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Семестрове оцінювання можна коригувати за окремими групами результатів. Для цього учень / учениця проходить повторне оцінювання за однією або кількома групами результатів (за бажанням учня / учениці). Навіть у разі проведення комплексної роботи можна запропонувати учню / учениці скоригувати оцінку, виконавши завдання, які охоплюють оцінювання лише певної групи результатів. Результати такого оцінювання виставляють в окремі стовпці журналу, поруч з семестровими за групами результатів, наприклад «Скоригована ГР1». Під час обчислення загальної скоригованої семестрової оцінки вираховують середнє арифметичне за всіма групами результатів і виставляють скориговану оцінку в колонку без дати з написом «Скоригована» поруч зі стовпцем «I семестр» або «II семестр». Стовпці для виставлення скоригованих оцінок відводять у журналі навіть за відсутності учнів / учениць, які виявили бажання коригувати їх.

Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 5-7 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

Критерії   базової та повної загальної середньої освіти реалізуються   в  нормах  чотирьох  рівнів досягнень: початковий,  середній,  достатній,  високий, затверджені наказом Міністерства освіти і науки від 13 квітня 2011 р.  № 329, зареєстрованого в Міністерстві  юстиції України 11 травня 2011 р. за № 566/19304. (9 класи – свідоцтво про базову середню освіту, 11 класи – свідоцтва про повну загальну середню освіту).

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

· контролююча ‑ визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

· навчальна ‑ сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

· діагностико-коригувальна ‑ з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

· стимулювально-мотиваційна ‑ формує позитивні мотиви навчання;

· виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають враховуватися:

· характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

· якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

· сформованість загально навчальних та предметних умінь і навичок;

· рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

· досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

· самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну.

1. Повнота знань ‑ кількість знань, визначених навчальною програмою.

2. Глибина знань ‑ усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань.

3.Гнучкість знань ‑ уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

4. Системність знань ‑ усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

5. Міцність знань ‑ тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

• Знання

- це інформація про факти, поняття, принципи, теорії, закономірності, що відображають об'єктивну реальність. Знання - це основа для подальшого розвитку, вони дають розуміння, як щось працює. Наприклад, знання про будову атома, закони фізики, правила граматики. 

• Уміння

- це здатність використовувати знання для вирішення певних завдань, виконання певних дій. Це практична сторона знань. Уміння формуються на основі знань і навичок, які розвиваються через практику та вправи. Наприклад, уміння розв'язувати задачі з фізики, писати твори, складати програми. 

• Ставлення

- це емоційно-ціннісне ставлення людини до об'єктів, явищ, ідей, що виражається в оцінці, почуттях, переконаннях. Ставлення впливає на мотивацію, вибір, поведінку людини. Наприклад, ставлення до природи, до навчання, до інших людей. 

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:

1. Перший рівень ‑ початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
2. Другий рівень ‑ середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
3. Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.
4. Четвертий рівень ‑ високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця).

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об'єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

· усунення безсистемності в оцінюванні;

· підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

· індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

· систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

· концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів, при цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставленні річної оцінки мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення, складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання.

Заклад освіти самостійно визначає терміни проведення державної підсумкової атестації.

У 9-х класах державна підсумкова атестація може проводитись з трьох предметів:

1. Українська мова.

2. Математика.

3. Третій предмет:

• для учнів/учениць класів з українською мовою навчання, у яких не вивчається мова національної меншини, один із навчальних предметів зі списку: біологія, всесвітня історія, географія, зарубіжна література, іноземна мова (відповідно до освітньої програми закладу освіти), інформатика, історія України, основи правознавства, українська література, фізика, хімія;
• для учнів/учениць класів з навчанням або вивченням мови національної меншини один із навчальних предметів зі списку: біологія, всесвітня історія, географія, література, іноземна мова (відповідно до освітньої програми закладу освіти), інформатика, інтегрований курс «Література», історія України, мова національної меншини, мова корінного народу, основи правознавства, українська література, фізика, хімія.

Третій предмет встановлюється за рішенням педагогічної ради закладу освіти, ухваленим з урахуванням побажань учнів, та затвердженим наказом керівника закладу освіти. Процедуру вибору третього предмета, керуючись чинним в Україні законодавством, а саме статтею 23 та підпунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту», встановлює заклад освіти.

Результати атестації не враховуються під час виставлення річних оцінок із навчальних предметів.

Результати навчальних досягнень учнів/учениць 5-8 класів фіксуються у Свідоцтві досягнень учня/учениці. Графа «Характеристика навчальної діяльності» сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти. Зазначена графа заповнюється класним керівником за результатами спостережень, проведених спільно з вчителями-предметниками, які працюють з класом. Спостереження проводяться упродовж року за планом, визначеним закладом освіти.

Заповнення графи здійснюється шляхом виставлення відповідної позначки навпроти сформованого уміння. Педагогічні колективи можуть виробляти власні способи спостереження за розвитком наскрізних умінь і застосовувати у тому числі вербальні характеристики замість позначки. Заповнення цієї графи здійснюється по завершенню кожного навчального року або в разі зміни здобувачем освіти навчального закладу.

Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно до переліку навчальних предметів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу. Заповнюється з урахуванням фіксованих у класних електронних журналах результатів досягнень учнів/учениць упродовж навчального року.

Свідоцтво досягнень складається з двох частин:

1. Характеристика навчальної діяльності. Тут учителі оцінюють рівень сформованості наскрізних умінь в учня / учениці наприкінці навчального року. Йдеться про розуміння прочитаного, висловлення власної думки, критичне і системне мислення, ініціативність тощо.

Оцінок у цьому розділі нема. Учитель лише визначає один із рівнів сформованості того чи того уміння: «Має значні успіхи», «Демонструє помітний прогрес», «Потребує уваги і допомоги». Заповнювати цю частину свідоцтва вчителі можуть колегіально або це може робити класний керівник.

2. Характеристика результатів навчання. У цьому розділі виставляють бали за навчальні предмети / інтегровані курси щосеместрово й за рік. Спочатку вчитель виставляє бал за окремі групи результатів навчання, які визначено в Державному стандарті базової освіти. Після цього виводить загальну оцінку за семестр

За кожну з цих груп результатів навчання вчитель виставляє оцінку. Загальна оцінка за семестр формується на підставі чотирьох оцінок за групами результатів, а річна — на основі семестрових.

З огляду на різні освітні потреби учнів / учениць і поглиблення освітніх втрат і розривів рекомендуємо вчительству гнучко проводити оцінювання результатів навчання учнів. Підходи до оцінювання в різних класах закладу загальної середньої освіти можуть мати відмінності, спрямовані на реалізацію освітньої програми закладу освіти та автономії вчителя.

Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2.  Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 № 496.  Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за № 924/27369, річне оцінювання може коригуватись. 

Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого навчання враховуються не лише навчальні досягнення, але і творчі, проєктно-дослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях.

Оцінювання навчальних досягнень учнів/укчениць з особливими освітніми потребами здійснюють відповідно до індивідуальної програми розвитку, що розробляється на основі висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру, де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, що можуть впливати на ефективність застосування певних форм оцінювання. Добір форм оцінювання навчальних досягнень учнів/учениць з особливими освітніми потребами здійснюють індивідуально з обов’язковим урахуванням їх можливостей функціонування, життєдіяльності та здоров’я. При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів/учениць з особливими освітніми потребами вилучають ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня/учениці з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я.

ХI. НАВЧАННЯ ЗА НАСКРІЗНИМИ ЛІНІЯМИ

Навчання за наскрізними лініями реалізується через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються міжпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;
• роботу в проєктах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізні лінії реалізуються через предмети:

XII. ФОРМИ ТА МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

- формування компетентностей;

- розвитку компетентностей;

- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

- корекції основних компетентностей;

- комбінований урок.

   Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки («уроки-суди», урок-дискусійна група), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

   Методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

   Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

XIІI. ОСВІТНІ ГАЛУЗІ ТА НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

Освітню програму Закладу укладено за такими освітніми галузями:

Для учнів закладу загальної середньої освіти І ступеня:

• Мовно-літературна.
• Математична.
• Природнича, громадянська, історична, соціальна та   здоров’язбережувальна.
• Технологічна та інформатична.
• Мистецька.
• Фізкультурна.

Для учнів 5-8-х класів, які здобуватимуть освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти:

• Мовно-літературна.
• Математична.
• Природнича.
• Технологічна.
• Інформатична.
• Соціальна і здоров’язбережувальна.
• Громадянська та історична.
• Мистецька.
• Фізична культура.

Для учнів закладу загальної середньої освіти ІІ та III ступеня:

• Мови і літератури.
• Суспільствознавство.
• Естетична культура.
• Математика.
• Природознавство.
• Технології.
• Здоров’я і фізична культура.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Перелік навчальних програм

для учнів закладу загальної середньої освіти І ступеня, 1-4 класи

Перелік навчальних програм

для учнів 5-х класів закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня, які здобуватимуть освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

Інваріантна складова

Перелік навчальних програм

для учнів 6-х класів закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня, які здобуватимуть освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

Інваріантна складова

Перелік навчальних програм

для учнів 7-8-х класів закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня, які здобуватимуть освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

Інваріантна складова

Перелік навчальних програм

для учнів закладу загальної середньої освіти ІІ ступенядля 9-х класів

Інваріантна складова